засоби гімнастики 4 курс

  

План

Засоби гімнастики ………………………………………………………….…...1

1. Стройові і порядкові вправи …………………………………………..…….1

2. Підготовчі вправи ………………………………………………………..…...2

3. Прикладні вправи …………………………………………………………....3

4. Вільні вправи ………………………………………………………………….5

 Засоби гімнастики і методи, які вона використовує, за­стосовуються для розв'язання завдань фізичного виховання в навчальних закладах, на виробництві  (фізкультурні паузи), в побуті («зарядка»), в лікувальних закладах (лікувальна гімнас­тика). Вона є одним з засобів спеціальної або загальної фізич­ної підготовки спортсмена.

Гімнастичні вправи традиційно об'єднуються в групи які називаються засобами гімнастики:

1. Стройові і порядкові вправи, що проводяться при вирі­шенні ряду допоміжних завдань заняття.

Стройові вправи — це найбільш економні способи шику­вання, побудова шеренги, колони, кола; виконання стройових команд і прийомів, перебудова строю й елементи фігурного марширування та інших дій, які виконуються відповідно до команд і правил Стройо­вого статуту Збройних Сил.

Різновиди стройових і порядкових вправ, які застосову­ються залежно від умов занять і контингенту учнів (стать, вік, підготовленість), сприяють: вихованню доброї постави і розв'язанню важливих гігієнічних завдань; набуванню навичок колективно пересуватися і військово-прикладних навичок, удосконаленню навичок різноманітних способів пересування.

Стройові і порядкові вправи поділяються на:

1. Прийоми (стройові і порядкові).

2.   Дії на місці.

3.   Дії в русі.

4.   Спеціальні вправи на місці і в русі.

2. Підготовчі вправи — це рухи різними частинами тіла в різних напрямках з різною амплітудою, швидкістю і напру­женням, що забезпечують як розвиток певних якостей, так і опанування загальних основ руху.

Підготовчі вправи застосовують на заняттях різними вида­ми гімнастики та спорту для розв'язання різних завдань. Ці вправи спрямовані на оволодіння основами рухової діяльності. Вони є основним змістом ранкової гігієнічної та виробничої гімнастики; вони можуть бути певними елементами вільних вправ, вправ на приладах, різних стрибків та прикладних вправ, їх застосовують для розвитку рухових здібностей — сили, гнуч­кості, координації рухів тощо; вони відіграють роль допоміжних вправ, призначених для підготовки організму до наступної ро­боти на початку чи на прикінці заняття, для розв'язання зав­дань лікувального характеру (у лікувальній гімнастиці) і т.д.

Підготовчі вправи складаються з таких елементів: рухи ру­ками — плечовим поясом, передпліччям, руками в плечових суглобах; рухи ногами — згинання і розгинання в гомілковому суглобі, рухи в ліктьових і колінних суглобах; рухи тулубом і головою — нахили, повороти і кругові рухи.

- Загальнорозвиваючі вправи без предметів включають в себе основні положення i рухи рук, ніг, тулуба, голови. До них відносяться: основна стійка, стійка ноги нарiзно; основнi положення прямих рук, положення зігнутих рук; положення ніг; нахили тулуба вперед, назад в сторону, повороти тулуба i голови направо i наліво; нахили голови вперед, назад, вліво, вправо; стрибки на обох i на одній нозі.

Загальнорозвиваючі вправи сприяють загальному фізичному розвитку школярів i мають велике загальноосвітнє значення. Вони незамінні при навчанні дітей правильному диханню i формуванню правильної постави. Можуть бути використані як профілактичні, так i коригуючі вправи.

- Загальнорозвиваючі вправи з предметами: з великими i малими м’ячами, гiмнастичною палицею, обручем, скакалкою, лавою. Вправи з предметами сприяють розвитку координації рухів, навчають правильно й економно розподіляти м’язову силу, розвивають рухливість в суглобах i ін.

3. Прикладні вправи — одні з головних засобів основної гімнастики, оскільки можуть застосовуватись у трудовій та оборонній діяльності.

До цієї групи вправ належать:

1) Ходьба (похідний крок, стройовий крок, крок з пригинанням, крадькома, випадами, високо піднімаючи стегно, на носках, на п'ятах). Ходьба — це найпоширеніший вид фізичних вправ. Різні види ходьби в житті людини становлять один з найважливіших видів м'язової діяльності, простої на вигляд, але складної щодо координації і в значній мірі автоматизованої. Під час ходьби велика кількість груп м'язів виконує динамічну роботу ритмічно і без різкого напруження. Ритмічне чергування роботи і відпочинку м'язових груп під час ходьби (циклічність) створює умови для заспокоєння органів дихання і кровообігу. Застосування ж швидкої, навіть не дуже тривалої ходьби, а також ходьби з більшим силовим навантаженням активно впливає на підвищення інтенсивності діяльності організму.

Ходьбу застосовують для оволодіння її технікою і з при­кладною метою, враховуючи широкий вплив її на розвиток органів дихання, кровообігу і м'язової системи.

2) Біг (на місці, високо піднімаючи стегно, в сторону, вперед і назад схресним кроком, у напівприсіді, біг прогнувшись, біг стрибками). На відміну від ходьби під час бігу одноопорна фаза руху чергується з фазою польоту.

Біг належить до прикладних способів пересування людини і порівняно з ходьбою є більш динамічною вправою. Вправи з бігу зв'язані з великими вимогами до функцій дихання та кровообігу і тому дуже важливо правильно регулювати на­вантаження з урахуванням вікових, статевих особливостей і ступеня підготовленості учнів.

 3)Вправи з рівноваги. Тіло людини постійно, за винятком невеликої кількості положень, перебуває в так званій нестійкій рівновазі. Нестійкою рівновага буває в усіх випадках, коли ЗЦВ тіла перебуває над точкою опори, а лінія ваги проходить через точку опори. Коли площа опори тіла розміщена нижче від ЗЦВ, то його стійкість залежить від взаємного розміщення ЗЦВ і площі опори. Площу опори утворюють опорні поверхні і площа між ними. Чим більше розгорнуті опорні кінцівки і нижче ЗЦВ, тим більша площа опори тіла. Виходячи з цього, в усіх випадках для збереження рівноваги потрібна цілеспрямована робота нервово-м'язового апарату, яка сполучає ЗЦВ і площу опори. Іншими словами, під час зміщення ЗЦВ тіла відбувається коор­динаційна дія м'язових груп, що врівноважує його, тобто нер­вово-м'язовий апарат зміщує ЗЦВ тіла щодо опори в напрямі, протилежному переміщенню тіла. Щоб зберегти рівновагу під час виконання складних рухів, що пов'язані з новими і незви­чайними умовами, потрібні спеціальні рухові навички.

З цією метою в гімнастиці застосовують вправи з рівно­ваги, під час виконання яких ясно відчувається переміщення ЗЦВ тіла, а тому компенсаторні рухи здійснюються не авто­матично, через що і рухи, які сприяють балансуванню, ви­конуються більш свідомо.

Вправи з рівноваги мають велике значення. їх питома вага в основній гімнастиці значна і вони є одним з важливих засобів всебічної фізичної підготовки. Метою цих вправ є поліпшення загальної рухової координації, формування уміння швидко виконувати потрібні рухи для збереження рівноваги і вміння застосовувати її в різних умовах.

4)   Лазіння і перелазіння по гімнастичній стінці, вертикальній, похилій та горизонтальній драбинах, вертикальному, похилому і горизонтальному канатах і жердині. Вправи з лазіння мають в основному силовий характер і з різними формами пересування на приладі за допомогою рук і ніг або тільки рук. Мета система­тичного вправляння в лазінні — прищепити учням прикладні навички і сприяти переважно силовому розвитку м'язів плечо­вого пояса та верхніх кінцівок (згинання рук).

5)   Переповзання. Вправи з переповзання належать до пере­сування в мішаному упорі. Вони, зважаючи на важкі умови пере­сування, ставлять перед виконавцями високі вимоги і характе­ризуються великим навантаженням на опорно-руховий апарат та органи Дихання і кровообігу. Деякі вправи з переповзання (на четвереньках) характерні тим, що розвантажують хребет­ний стовп від дії сил ваги, сприяють розвитку рухомості хребта і дуже добре впливають на зміцнення м'язів черевного пресу. Тому ці вправи широко застосовують у корегуючій гімнастиці.

6)   Піднімання і перенесення вантажу. Вправи цієї групи мають великий вплив на опорно-руховий апарат учнів, отже, і на органи дихання та кровообігу.

Метання і ловіння. Метання і ловіння в різних формах та видах є чудовим засобом розвитку координаційних здібностей учнів, бо для метання предметів на певну віддаль та ціль треба мати тонке і точне м'язове відчуття. Шкільна програма дає можливість на уроках гімнастики широко використовувати різні види метання і ловіння малих м'ячів, надувних і набивних м'ячів, палок, камінців, фанат тощо в ціль і на дальність.

4.   Вільні вправи є одним із видів гімнастичного багатобор­ства в спортивній гімнастиці, засобом загально-розвиваючого характеру, використання якого спрямовано на розвиток ко­ординаційних здібностей, підвищення витривалості. Варіативність елементів, їх комбінування, побудова навчальних і спортивних композицій розвивають творчі здібності учнів.

1)Акробатичні вправи — засіб розвитку фізичних здібнос­тей, виховання хоробрості і рішучості. Різні рухи і положення тіла, в тому числі і перевертання через голову, удосконалюють орієнтування в просторі, впливають на внутрішні органи, підвищують їх функціональну стійкість.

2)Стрибки. Прикладні стрибки потребують складних коор­динованих зусиль, характеризуються короткочасним максималь­ним м'язовим напруженням і належать до ациклічних локомо­торних рухів. Вони є цінним засобом фізичного розвитку, збагачують руховий досвід учнів, сприяють підвищенню спор­тивної майстерності і можуть легко переноситись у повсякден­ну діяльність.

3)Вправи художньої гімнастики — танцювальні елементи, впра­ви з предметами і без предметів. В художній гімнастиці застосо­вуються як спеціальні форми руху, так і різні гімнастичні вправи.

Спеціальні форми руху — це відповідні форми ходьби, бігу, стрибків, повороти, вправи на рівновагу, елементи народних танців, ланцюги вправ, танцювальні комбінації, вправи з пред­метами, музичні ігри. До інших вправ треба віднести стройові, порядкові, загальнорозвиваючі, прикладні та акробатичні.

4) Вправи на приладах — це переміщення окремих частин або всього тіла гімнаста різними способами і різноманітні його положення на приладах (в умовах вису і упору).

     Для виконання висів і упорів можна використовувати наступні прилади: гімнастичну колоду, перекладину, бруси паралельні i різновисокі, гімнастичну стінку, кільця, канати.