підготовка вчителя до уроку 2 курс л

1. ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ДО УРОКУ.

Гарна підготовка вчителя до уроків - застава успішного їх проведення. Незалежно від кваліфікації і педагогічного стажу вчитель повинен відводити їй значне місце. Основні завдання і зміст уроку визначаються на основі робочої програми і план-графіку проходження навчального матеріалу. Головним документом, яким користується вчитель для безпосередньої підготовки і проведення уроку, є план-конспект. Кожен конспект уроку повинен містити: завдання; фізичні вправи, розподілені вроздріб (при цьому спочатку усвідомлюється зміст основної частини уроку, потім підготовчої і заключної частини); дозування фізичних вправ, організаційно-методичні вказівки; номер уроку, клас, місце проведення і необхідний інвентар.

При описі вправ окремих частин уроку необхідно враховувати певні вимоги. Так, наприклад, при описі стройових вправ у підготовчій частині Уроку в графі «Зміст» бажано перераховувати назву цих вправ (рух в обхід ліворуч, рух по діагоналі, прешикуванням з однієї колони в три повороти в русі, розмикання вліво приставними кроками і т.п.). У графі «Дозування» залежно від характеру вправи може бути зазначений час, необхідний на проведення даної вправи, кількість повторень або відстань, що переборюється. В організаційно-методичних вказівках можна приводити схеми пересувань і прешикувань, точний опис команд для виконання тієї або іншої стройової вправи, на що і на які деталі необхідно звернути увагу при виконанні цих вправ.

При описі загальрозвиваючих вправ у графі «Зміст» вказується вихідне положення, потім під рахунок записується сама вправа. У зв'язку з тим, що уроки гімнастики бажано проводити з музичним супроводом, у графі «Дозування» кількість повторень кожної вправи необхідно погодити (согласовать) із тривалістю музичного періоду (32 рахунки). Тому кожна вправа залежно від складності і класу може бути виконана протягом одного (32 рахунки) або двох (64 рахунки) періодів. Якщо окрема вправа записана на два рахунки, наприклад, 1 - присісти, руки на пояс; 2 - встати, то таку вправу за один музичний період можна повторити 16 разів (32:2), за два періоди 32 рази. У випадку, коли вправа розрахована на 4 рахунки, то за один музичний період його можна виконати 8 разів, за два періоди 16 разів; вправа на 8 рахунків за один музичний період можна виконати всього 4 рази або 8 разів за два періоди. Ці ж правила необхідно дотримувати при проведенні танцювальних вправ. В організаційно-методичних вказівках варто називати спосіб проведення загальрозвиваючих вправ (роздільне, потокове, прохідне, кругове тренування), при описі кожної вправи вказувати спосіб інформування учнів (показ, розповідь, показ і розповідь, по поділах), основні елементи техніки виконання.

Вправи основної частини уроку записуються в послідовності розучування або вдосконалювання. Спочатку йде найменування гімнастичного снаряду або виду вправи в графі «Дозування», навпроти назви снаряда або виду вправи вказується тривалість занять у хвилинах, а навпроти підводящих вправ, - кількість повторень. В організаційно-методичних вказівках можуть бути записані вказівки по організації уроку (порядок зміни вправ, характер організації учнів і самостійної роботи, підготовка і збирання місць для занять, страховка, допомога, способи організації учнів: фронтальний, груповий і т.п.) і за методикою навчання (вивчення нового, повторення, удосконалювання, усунення помилок, оцінка вправи і т.п.).

Рухливі ігри звичайно записуються у формі ігрової картки і додаються до конспекту уроку.

Зразкова форма ігрової картки

Найменування гри: «Захист зміцнення».

Ціль гри: метання в ціль.

Клас: IV-VI класи.

Місце проведення: гімнастичний зал, площадка.

Інвентар: м'яч, триніжок з гімнастичних палок.

Кількість граючих: клас.

В заключну частину уроку записуються вправи, що сприяють заспокоєнню організму займаючихся, завдання додому. У методичних вказівках даються зауваження переважно про подих і поставу.

Планом-конспектом повинні передбачатися всі сторони діяльності вчителя і учнів не тільки безпосередньо на уроці, але і та робота, яку необхідно виконати до його початку. Так, наприклад, при постановці завдань уроку виникає необхідність у вивченні літератури, підборі підходящих вправ, повторенні термінології, підготовці карток з описом послідовності вправ. Може виявитися, що необхідно потренувати  себе в подачі команд, у підрахунку темпу рухів, перевірити себе в елементах страховки, виборі місця, показі вправ, вивчити загальрозвиваючі вправи. Якщо вчитель почуває себе недостатньо підготовленим для демонстрації якої-небудь вправи, то він повинен відшліфувати техніку його виконання.

Випробування і удосконалювання рухів, дій, які намічено демонструвати учнем, прийомів допомоги і страховки забезпечать рухову підготовку вчителя до проведення уроку. У випадку, коли вправа не виходить і вчитель не може нею опанувати, необхідно підготувати своїх помічників із числа встигаючих учнів, передбачивши не тільки технічну, але і методичну підготовку. Немаловажне значення має бездоганний зовнішній вигляд вчителя: він повинен бути завжди у відповідному костюмі, чистому і охайному. Необхідно також відробити манеру триматися перед учнями, пересуватися, користуватися жестом, уміння подавати команди і пояснювати вправи.

2. ПЕДАГОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ і АНАЛІЗ УРОКУ.

Кожному вчителю необхідно володіти вмінням вести педагогічний контроль і аналіз уроків як інших вчителів, так і своїх. Правильно організовані спостереження і аналіз уроків сприяють не тільки кращому їхньому проведенню, але і розвитку педагогічного мислення, оволодінню методами наукового дослідження. Широко розповсюдженими видами педагогічного контролю за проведенням уроку є:                  1) педагогічне спостереження за ходом уроку; 2) хронометрування діяльності учнів на уроці; 3) визначення фізичного навантаження під час уроку.

ПЕДАГОГІЧНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ХОДОМ УРОКУ

З метою проведення педагогічного спостереження за ходом уроку і наступного його аналізу необхідно мати план спостережень. У літературі є значне число схем аналізу уроків фізичної культури. Однак у багатьох випадках вони не зовсім відповідають вимогам і специфіці спостережень за підготовленістю до уроку і проведенням уроку гімнастики. З огляду на сказане, ми пропонуємо наступний план спостережень і аналізу. Він добре запам'ятовується, тому що відповідає логіці підготовки і проведення уроку і включає кілька частин.

1.         Підготовленість вчителя до уроку. У цій частині перевіряється і оцінюється стан конспекту уроку і підготовка умов для його успішного проведення. У конспекті уроку аналізу піддаються:

правильність і логічність постановки завдань; відповідність підібраних засобів і методів поставленим завданням;

відповідність форми конспекту встановленим вимогам.

Підготовка умов для успішного проведення уроку припускає:

підготовку місць занять, інвентарю і навчальних карток;

використання нестандартного обладнання;

забезпечення санітарно-гігієнічних вимог до місць занять;

підготовку помічників і технічних засобів.

2.         Проведення уроку. Найбільш ефективне спостереження за проведенням уроку можна здійснювати вроздріб уроку.

У підготовчій частині уроку доцільно простежити за своєчасністю і організованістю початку уроку, за чіткістю і доступністю повідомлення завдань уроку. При виконанні стройових вправ необхідно звернути увагу на правильність і своєчасність подачі команд, вимогливість при їхньому виконанні, уміння триматися перед класом, володіння командним голосом, уміння вибирати правильне місце. При проведенні загальрозвиваючих вправ необхідно звернути увагу на їхню відповідність конкретному класу і дозування, спрямованість на рішення завдань основної частини уроку; уміння пояснювати і показувати вправи, володіння способами проведення загальрозвиваючих вправ; уміння виконувати вправи з музичним супроводом; уміння виправляти помилки і вести підрахунок по ходу виконання вправ. Немаловажним моментом у проведенні підготовчої частини уроку є вміння проводити танцювальні вправи і вправи на увагу, а також своєчасність завершення цієї частини уроку відповідно до плану-конспекту.

В основній частині уроку насамперед оцінюється вміння користуватися гімнастичною термінологією, володіння методом показу, прийомами надання допомоги і страховки, уміння правильне організувати учнів при навчанні різним видам вправ. Оцінюється також вміння провести рухливу гру, володіння прийомами і методами навчання і усунення помилок, організація поточного обліку успішності і перевірка домашніх завдань.

У заключній частині спостереженню і аналізу піддаються проведеня вправи, їхня відповідність завданням цієї частини, підведення підсумків уроку, домашні завдання, своєчасне і організоване закінчення уроку.

3. Висновок по уроку. Кінцевим етапом аналізу уроку є висновки і рекомендації. Роблячи висновки, потрібно зупинитися на виконання завдань окремими учнями і класом у цілому, виділити позитивні сторони і недоліки, оцінити професійно-педагогічний рівень вчителя (теоретичну, методичну, мовну і рухову підготовленість), висловити пропозиції по усуненню виявлених недоліків, дати загальну оцінку уроку. Для цієї мети по кожному пункту схеми спостереження і аналізу уроку можна проставити відповідні бали, наприклад від 1 бала (дія виконана із найгрубішими помилками або не відповідає вимогам) до 5 балів (дія або пункт виконаний відповідно до вимоги); після чого, підрахувавши найбільшу кількість тих або інших оцінок за кожен пункт, можна визначити оцінку за урок.

ХРОНОМЕТРУВАННЯ УРОКУ ГІМНАСТИКИ

Хронометрування можна розглядати як складову частину педагогічного спостереження. У шкільній практиці найбільше поширення одержало хронометрування різних видів діяльності учнів на уроці для визначення загальної і моторної щільності. Загальною щільністю називається відношення педагогічно виправданих витрат часу до тривалості уроку або його частини. Моторною (руховою) щільністю прийнято вважати відношення часу, використаного безпосередньо на рухову діяльність, що займаються в час уроку, до його загальної тривалості.

Хронометрування уроку гімнастики доцільно проводити по наступним видам діяльності вчителя і учнів:

1)                     слухання вчителя і спостереження за виконанням вправ. Всі пояснення, вказівки, виправлення помилок учнів, показ вправ учителем, спостереження за виконанням вправ фіксуються в спеціальній графі протоколу обліку даних хронометражу;

2)виконання фізичних вправ (елементи стройових вправ і загальрозвиваючі вправи; вправи на увагу і танцювальні вправи; підходящі і основні вправи; рухливі ігри; вправи на координацію і розвиток фізичних якостей);

3)відпочинок і очікування учнями чергового виконання завдання. У цій графі відбивається час очікування учнями чергового виконання вправи, а також короткочасний відпочинок, наданий учням з метою регулювання фізіологічного навантаження;

4)дії по організації занять (прешикування, підготовка місць занять, збирання снарядів і матів, переходи від одного снаряду до іншого і т.п.);

5)простої з вини вчителя. До цього виду обліку часу відносять: запізнення класу до початку уроку або передчасне відпускання класу з уроку, упорядкування несправного обладнання, пошук інвентарю і т.п., тобто те, що може бути усунуте в результаті більш  оперативних і заздалегідь продуманих дій вчителі.

Точний облік часу діяльності вчителя і учнів на уроці визначається по ковзній стрілці секундоміра. Секундомір пускається із дзвінком і зупиняється після організованого виходу учнів із залу. Як об'єкт спостереження обирається так званий середній учень, досить активний і дисциплінований. Дані спостереження і хронометрування фіксуються в спеціальному протоколі.

Протокол хронометрування уроку гімнастики

Урок провів Іванов В. В. Дата 12.10.07. Час 8.00-8.45. Школа N 2. Клас 4 «Б». Місце проведення - спортивний зал.   Кількість  учнів   34   (хлопчиків   -   16,   дівчат - 18).

Кількість відділень 1 (м), 1 (д). Номер уроку - 12-й. Завдання уроку:

1. Удосконалювати перекиди вперед та назад.

Навчити лазанью в три прийоми. Прізвище спостережуваного Стрєлков М. Прізвище наблюдаючого Волков Н. І.

При хронометруванні уроку безпосередньо на місці заповнюються тільки графи 1, 2, 3. У першій графі визначаються частини уроку з точними границями часу їхнього початку і закінчення.

У графі «Види діяльності» записується зміст уроку. У третій графі по секундоміру відзначається час закінчення кожного фіксуємого виду діяльності. Після закінчення спостережуваного уроку робиться обробка протоколу хронометрування. Вона спочатку полягає в тому, що навпроти кожного показання секундоміру у відповідні графи розноситься час по видах діяльності. Обчислення робиться шляхом визначення різниці часу показань секундоміра, зафіксованих по закінченню попередньої діяльності, і показань секундоміра, записаних із завершенням наступної діяльності вчителя або учня. Потім по вертикалі підсумується час окремих частин і всього уроку. У першій графі проставляється загальна тривалість уроку.

Наступним моментом обробки показників хронометражу є обчислення щільності уроку. Визначати щільність уроку необхідно в цілому і вроздріб. Це обумовлено неоднаковими можливостями і умовами організації роботи в підготовчій, основній і заключній частині уроку. Загальний час, витрачений на урок (або його частину), приймається за 100%. Щодо нього і розраховуються процентні величини. Для розрахунку моторної щільності (МП) необхідний час виконання фізичних вправ (t_фу) помножити на 100% і розділити на загальний час (t_общ).

У нашому прикладі t_фу =16,6 хв, t_общ = 45 хв. Поставивши ці значення у формулу, одержимо моторну щільність даного уроку - 36,8%. Аналогічним образом можна розрахувати моторну щільність окремих частин уроку. Наприклад, МП основної частини уроку буде дорівнювати:

Моторна щільність в процесі уроку постійно змінюється. Неминучість таких змін можна пояснити насамперед розходженням змісту застосовуваних вправ, місцем їхнього використання і методами проведення. Наприклад, для підготовчої частини підбираються вправи невеликої енергетичної ваги, і проводяться вони, як правило, фронтально, з незначними паузами. Тому підготовча частина завжди має більш високий показник моторної щільності. В основній частині уроку по гімнастиці показники моторної щільності звичайно бувають нижче у зв'язку із застосуванням вправ більш високої енергетичної ваги. Причому і усередині цієї частини уроку показники моторної щільності можуть змінюватися від виду занять.

Для визначення загальної щільності (ОП) уроку або його частин підсумуються показники часу активної діяльності на уроці (t_ад). Сюди входить час, витрачений на виконання фізичних вправ, слухання і спостереження і організація уроку (графи 4, 5, 7), окрім часу на відпочинок, очікування і простої (6 і 8). Цей час множиться на 100% і ділиться на загальний час (t_общ):

У нашому прикладі для визначення ОП уроку знаходимо попередньо значення часу активної діяльності (t_ад). Воно дорівнює: 5,9 + 16,6 + 7,7 = 30,2. Поставивши отримані значення в формулу, знайдемо значення ОП уроку (67,1%). Визначивши дані моторної і загальної щільності уроку, необхідно їх проаналізувати відповідно до поставленого перед уроком завдання. Оцінку варто супроводжувати рекомендаціями із засобів і шляхів підвищення загальної і моторної щільності даного уроку, причому варто мати на увазі, що загальна щільність повноцінного уроку повинна наближатися до 100% . До зниження загальної щільності уроку гімнастики звичайно приводять наступні причини:

невиправдані простої на уроках (запізнення, несвоєчасна підготовка місць занять і інвентарю, очікування черги перед виконанням вправ);

непідготовленість вчителя до уроку; непродуманий зміст і організація уроку приводить до природного в цих випадках паузам, якщо вчителю і вдається їх уникнути, то однаково втрата часу буде неминучою через використання на уроці випадкових (по ходу придуманих), малоефективних вправ;

зайва або малоефективна словесна інформація для учнів на уроці;

незадовільна дисципліна займаючихся, що приводить до нераціонального використання часу через багаторазове повторення команд і розпоряджень, зауважень і доган учням, повторень пояснення і т.п.

Що стосується моторної щільності, то залежно від типу уроку її показник може змінюватися і досягати високого рівня, особливо в старших класах. Так, на уроках удосконалювання техніки рухів і розвитку рухових якостей вона може досягати 70-80%. Коли передбачені розучування рухових дій і формування знань, що вимагають значних витрат часу на розумову діяльність учнів, рухова щільність може перебувати на рівні 50% і нижче. Оптимальною моторною щільністю на уроках фізичної культури в IV-V класах прийнято вважати щільність, рівну 37-49%; в VI-VIII класах - 50-60%; у старших - до 70%.

Тут, однак, варто підкреслити, що розподіл видів діяльності для визначення щільності уроку має досить умовний характер. Наприклад, перешикуванням перед виконанням чергової вправи, перехід від одного гімнастичного снаряду до іншого можуть носити не тільки організаційний характер, але і вирішувати освітні і виховні завдання. Можна також допустити, що протягом усього уроку учні будуть ходити, бігати, стрибати (моторна щільність 100%), а основні завдання уроку не будуть вирішені. Але, незважаючи на це, хронометрування і визначення щільності уроку при однаковій методиці їхнього застосування дають певну картину якості уроків, можливість знаходити резерви для підвищення рухової активності учнів. Із цією метою в підготовчій частині уроку при проведенні загальрозвиваючих вправ роздільним способом треба ширше використати таке навчання, при якому учні разом із учителем розучують вправу по поділах, а потім виконують його повністю. Із цією же метою той самий комплекс проводиться протягом декількох уроків. Найбільш ефективне використання потокового і прохідного способу проведення загальрозвиваючих вправ у старших класах, коли весь комплекс виконується без зупинок, з гарним навантаженням. Для підвищення щільності уроку доцільно використати ритмічну гімнастику і кругове тренування, перенести частину нескладних підводящих вправ з основної частини в підготовчу і виконувати їх фронтально всім класом (наприклад, навчання навичкам приземлення, рівноваги і т.п.). В основній частині уроку для підвищення його щільності вчитель, заощаджуючи час, пояснює і показує нову вправу для всіх відділень одночасно. Більшу допомогу вчителю можуть зробити спеціально підготовлені помічники і картки завдань для кожного виду вправ. Помічники звичайно займаються на тих видах, де йде повторення і удосконалювання вправ, а вчитель у цей час перебуває там, де йде навчання новій вправі. У проведенні вправ на розвиток фізичних якостей доцільне використання багатопрогонових снарядів або підвісних поперечин. Варто ширше використати фронтальний і потоковий способи організації учнів. При наявності відповідної кількості обладнання і снарядів можна збільшувати кількість відділень. Під час очікування чергового підходу можна давати додаткові завдання. Тільки серйозний і творчий підхід вчителя до своєї роботи, ретельна і всебічна підготовка до уроку, постійне прагнення до неухильного підвищення педагогічної майстерності забезпечать можливість більше раціонального використання часу на уроці, що в остаточному підсумку дасть великий педагогічний ефект.

ВИЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ ПІД ЧАС УРОКУ

Аналіз і оцінка проведеного уроку буде більш повним, якщо до матеріалів спостережень і хронометрування додати дані фізичного навантаження учнів під час уроку. Фізичне навантаження можна вимірювати різними способами, але найбільш доступним і розповсюдженим є вимір частоти ударів пульсу (пульсометрія). Як правило, пульс вимірюють у того самого учня перед початком уроку і відразу після виконання тієї або іншої вправи. Пульс підраховують протягом 10 с, кількість ударів множна на 6, щоб установити число ударів у хвилину. Результати підрахунку пульсових ударів фіксуються в протоколі обліку пульсових даних. Під час уроку зручно записувати тільки кількість ударів за 10 с, а потім підрахувати за хвилину.

Протокол обліку пульсових даних на уроці.

Урок провів Миколаїв А.В. Дата 12.10.07. Час 14.00-14.45. Школа N 1. Клас 2 «Г». Місце проведення - спортивний зал. Кількість учнів - 24, з них: хлопчиків - 12, дівчат - 12. Кількість відділень 1 (м), 1 (д). Завдання уроку:

1. Навчити перекиду вперед.

2. Удосконалювати вміння лазити по похило поставлених скомійкам.

3. Навчити грі «До своїх прапорців».
Прізвище спостережуваного Ірин К.
Прізвище що спостерігає Неустроєв В. К.

Пульс до занять у спокійному стані - 84 уд./хв..

Час	Пул1	ьс
виміря-	за 10"	за V	Характер фізичних вправ
ння, хв
5	16	96	ходьба на носках
7	17	102	вправа на подих
9	20	120	присідання
10	20	120	нахили тулуба вперед
11	21	126	махові рухи ніг
12	22	132	нахили тулуба в сторони
13	23	138	стрибки на місці
14	19	114	прешикуванням в одну шеренгу

Час		Пульс
Виміру -	за 10	"        за 1'	Характер фізичних вправ
хв
17	22	132	лазаньї по лаві (1-й підхід)
20	22	132	лазаньї по лаві (2-й підхід)
24	21	126	лазаньї по лаві (3-й підхід)
27	20	120	з положення лежачи угруповання (2 рази)
30	22	132	перекати вперед та назад в угрупованні
34 '	23	138	гра «До своїх прапорців»
37	24	144	гра «До своїх прапорців»
39	19	114	ходьба по колу
42	18	108	гра на увагу «Роби, як я»
43	17	102	гра на увагу
44	17	102	гра на увагу
45	15	90	закінчення уроку

На основі даних протоколу становлять криву навантаження. Для цього по вертикальній осі відкладають кількість ударів пульсу, починаючи від 70, а по горизонтальній - час виміру пульсу

Графік пульсометрії уроку гімнастики

Пульсометрія відіграє допоміжну роль в оцінці якості заняття. Всебічний аналіз окремих пульсових даних і пульсовій кривій дозволяє оцінити правильність і ефективність навантажень. Однак варто мати на увазі, що показники пульсу у різних учнів, як і у тої самого особи, в різний час і при різних обставинах не збігаються. Зміни відбуваються не тільки залежно від характеру і величини м'язової роботи, але і під впливом емоцій, які в заняттях фізичними вправами досягають значної сили. Тому відносно правильна оцінка показників пульсу можлива лише при аналізі всіх даних педагогічних спостережень із урахуванням типу уроку і передбаченого змісту. Реальна крива навантаження оцінюється з урахуванням загальних вимог до розгортання працездатності. По висоті кривій умовно можна судити про інтенсивність навантаження. Верхня границя ЧСС (частота серцевих скорочень) після інтенсивного навантаження для учнів основної медичної групи — 170-180 уд./хв. Роботою середньої інтенсивності варто вважати таку, котра викликає ЧСС 140-160 уд./хв, і низкою — 110-130 уд./хв. В кожен урок рекомендується включати 2-3 коротких «піка» навантаження тривалістю до 2 хв. при ЧСС 90-100% від максимальної. Індивідуально вихідна стеля - максимум ЧСС - визначається вирахуванням з 220 числа, що відповідає віку займаючомуся. Приміром, для учнів 14 років максимальне значення числа ударів пульсу в хвилину буде дорівнювати 206 (220 - 14).