Вступ до спеціальність л 4

Тема. Основні функції керівника фізичної культури та спорту, викладача фізичного виховання, тренера з виду спорту. Структура керівної, педагогічної та тренерської діяльності. Основи професійної майстерності керівника. Освітньо-кваліфікаційні рівні та структура підготовки фахівців фізичної культури. Зміст та організація професійно-педагогічної освіти на відділенні фізичного виховання. Навчальний план. Основні цикли навчальних дисциплін

Мета. Сформувати в студентів уявлення про основні функції керівника фізичної культури та спорту, викладача фізичного виховання, тренера з виду спорту, структуру керівної, педагогічної та тренерської діяльності. Познайомити з освітньо-кваліфікаційними рівнями та структурою підготовки фахівців фізичної культури, змістом та організацією професійно-педагогічної освіти на відділенні фізичного виховання. Навчальним планом. Розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу. Виховувати любов до предмета, прагнення його вивчати

Обладнання: опорні конспекти, підручники, мультимедійна презентація

Тип лекції: лекція інформаційного характеру

Література: 1. Вейнберг Р. С. Гоулд Д. Психологія спорту. / Р. С. Вейнберг – К.: Олімпійська література, 2001. – 336 с.

2. Жмарев Н. В. Управленческая и организаторская деятельность тренера. / Н. В. Жмарев – К.: Здоров’я, 1986. - 128 с.

3. Іващенко В. П. Теорія і методика фізичного виховання: Навчальний посібник. Ч.1. / В. П. Іващенко, О. П. Безкопильний – Черкаси: Видавництво Черкаський ЦНТЕІ, 2005. – 263 с.

4. Теория спорта / Под ред. В. Н. Платонова. – К.: Вища школа, 1987. – 424 с.

5. Теория и методика физического воспитания / Под ред. Т. Ю. Круцевич. Т. 1. – К.: Олимпийская литература, 2003. – 424 с.

6. Теория и методика физического воспитания / Под ред. Т. Ю. Круцевич. Т. 2. – К.: Олимпийская литература, 2003. – 392 с.

План лекції

1.     Складники професійної майстерності та службові обов'язки вчителя фізичної культури

2.     Структура педагогічної та тренерської діяльності

3.     Навчальний план

Хід лекції

І. Організація початку заняття

ІІ. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання. Відповідь на запитання:

1.     Охарактеризуйте фахові спеціальності, спеціалізації і посади фахівців у галузі фізичної культури і спорту

2.     Розкрийте професійну діяльність керівника фізичної культури та спорту, викладача фізичного виховання, тренера з виду спорту

ІІІ. Лекція

1.     Складники професійної майстерності та службові обов'язки вчителя фізичної культури

Складниками професійної майстерності фахівця з фізично­го виховання є блоки знань, умінь і навичок, якими він володіє.

Визначальною за всіх умов є його педагогічна майстерність.

Суттєво на результативність праці фахівця впливають і окремі особисті якості фахівця, чи їх комбінації, рівно ж, як і атмос­фера уваги або байдужості до фізичного гарту учнів, яка панує у шкільному колективі.

Добрий директор, як і інші працівники школи, переважно розуміють яку виховну консолідуючу роль може здійснювати учитель фізичної культури у житті шкільного колективу. Орга­нізаційні здібності, які, як правило, притаманні вчителям фі­зичної культури роблять їх не замінимими помічниками керів­ництва.

До того ж і учні, які досягли успіхів у спорті, як правило і в навчанні, і в поведінці є прикладом для інших. , Спортивна робота у школі починається з уроку фізичної куль­тури, але обов'язково має своє продовження у позаурочних і по­зашкільних спортивних заходах.

Дуже важливими є зв'язки школи з спортивними організа­ціями: спортивними товариствами, спортивними школами, клу­бами, спорудами тощо. Це помагає активізувати і урізноманіт­нювати форми позашкільної спортивної роботи, робити більш ефективними і стабільними.

Основними критеріями оцінкироботи вчителя фізичної куль­тури є:

— організаційний і методичний рівень підготовки і прове­дення уроків і позакласних занять;

— рівень фізичної підготовленості учнів і його динаміка;

— виховний ефект від проведених занять з фізичної культури.

Рівень фізичної підготовленості визначається не лише ви­конанням навчальної програми для класу і успішністю учнів, але й результатами виконання учнями Державних тестів та но­рмативів фізичної підготовленості населення України.

Для заохочення вчителів існує система матеріального і мо­рального стимулювання. Зокрема, вчителю може надаватися звання учитель-методист, Відмінник освіти, Заслужений учи­тель України, Заслужений працівник освіти України, Заслуже­ний працівник фізичної культури і спорту та ін.

Посадові обов'язки вчителя(викладача) фізичної культури навчального закладу є такими:

— планування процесу фізичного виховання, в т.ч. плану­вання окремих уроків (занять);

— планування, організація і проведення (участь) різнома­нітних фізкультурних заходів;

— проведення уроків фізичної культури, позаурочних і по­зашкільних заходів;

— розробка комплексів фізичних вправ;

— здійснення в процесі фізичного виховання виховної ро­боти;

— контроль за рівнем здоров'я і фізичної підготовки учнів;

— пропагування здорового способу життя;

— підвищення власного професійного рівня, узагальнення та впровадження передового досвіду роботи.

Урок— є основною формою реалізації завдань фізичного виховання школярів. Основним регламентуючим документом, який має враховуватися учителем при складанні поетапних і по­урочних планів є навчальні плани для певних класів. Суттєвий відступ від вимог навчального плану є допустимим лише за умов невідповідності конкретним умовам проведення уроку (примі­щення, погодні умови, епідемії) змісту планового матеріалу.

Підготовка вчителя до проведення уроку, крім складання поурочного плану-конспекту, який більшість досвідчених вчи­телів складають у стислому варіанті, вимагає детального озна­йомлення з місцем проведення заняття, його санітарно-гігієні­чним станом, особливостями температурного режиму, наявніс­тю і якістю інвентарю тощо.

Очевидно, що і рівень підготовки і організованості класу має визначальний вплив на зміст і рівень проведення уроку.

Доречно нагадати, що спортивний зал, басейн чи інше кри­те приміщення не можуть (і не повинні) бути єдиним місцем проведення уроків. Обов'язково мають передбачуватися занят­тя і на відкритому повітрі: на стадіоні, спортивних майданчи­ках і полях, на лижні.

Повноцінне проведення частини уроків фізичної культури поза межами критих споруд дозволяє урізноманітнювати фор­му і зміст уроків, сприяє фізичному змужнінню і загартуванню школярів. Природно, що в цьому випадку особливу увагу слід приділити формі одягу учнів, щоб уникнути простудних захво­рювань.

Зважаючи на те, що спорт є сферою уніфікованого порів­няння досягнень у певних видах фізичних вправ, то центральною його фігурою є сама людина, спортсмен. З тих пір, як люди почали спеціально готуватися до участі в змаганнях, поряд із спортсменом з'явилася ще одна особа — його порадник, наста­вник, вчитель, або іншими словами тренер. Природно, що спе­ршу «тренерство» мало непрофесійний характер. Але з часом, коли дійшло до заснування спеціальних закладів (як це мало місце вже у стародавній Греції), з'явилися і вчителі «фізичних вправ». Залежно від виконуваних функцій, давньогрецькі тре­нери поділялися на три категорії: «гімнастіс» — програміст, «педотрібіс» — виконавець програми і «аліптіс» — помічник-масажист.

Грецькі тренери-гімнастікони довели методи навчання до високого, навіть за нинішніми мірками, рівня. Вони вміло орі­єнтували атлета на заняття тим чи іншим видом фізичних вправ, продумано застосовували психологічну підготовку, дієтологію. Вони користувалися розробленими системами розвитку фізич­них якостей, методиками вивчення техніки вправ, знаючи при цьому цілісний та розчленований методи навчання. Греки чіт­ко розподіляли процес підготовки атлетів на цикли: 4-річний — макроцикл і 4-х денний мікроцикл (тетра).

Роль, значення тренера суттєво змінилися внаслідок фор­мування і організаційного оформлення окремих видів спорту, стандартизації правил змагань, стабілізації системи проведен­ня міжнародних змагань тощо.

Сьогодні тренер— одна з найважливіших фігур в спорті, без якого годі уявити собі сучасну спортивну діяльність. А виве­дення спортсмена на рівень міжнародних результатів без допо­моги тренера є просто неможливим.

Сучасні тренери готуються в спеціальних вищих навчальних закладах. Більшість тренерів, як правило, мають неабиякий досвід спортивної діяльності та великий багаж теоретичних знань з різних галузей науки: теорії спорту, медико-біологічних дис­циплін, гуманітарних наук тощо.

Тренерів в Україні готують вищі навчальні заклади III і IV рівнів акредитації. Переважній більшості випускників присво­юється кваліфікаційний рівень «спеціаліст».

З врахуванням освіти, стажу роботи, виконуваних функцій і конкретних досягнень окремих учнів або команд тренери сьо­годні поділяються на відповідні категорії.

2.     Структура педагогічної та тренерської діяльності

Психологічна наука розглядає педагогічну діяльність як складну багаторівневу динамічну систему, яка містить такі структурні елементи:

1. Мета професійної педагогічної діяльності. Вона полягає у вихованні особистості в гармонії із собою, соціумом і природою, залученні людини до цінностей культури. Тобто мета постає як особлива місія, призначення якої - творення і самовизначення особистості в культурі, утвердження людини в людині.

2. Зміст викладацької діяльності. Він охоплює процес організації навчальної діяльності учнів, спрямованої на засвоєння ними предметного соціокультурного досвіду як основи і умови розвитку; процес організації власної діяльності.

3. Засоби діяльності вчителя. До них належать наукові (теоретичні та емпіричні) знання; тексти підручників і результати самостійних спостережень учнів як носії знань; допоміжні засоби (технічні, графічні, комп'ютерні тощо).

4. Результат викладацької діяльності. Ним є розвиток учня, його особистісне, інтелектуальне удосконалення, становлення його як особистості, суб'єкта навчальної діяльності.

5. Суб'єкт педагогічної діяльності. Це учитель, інструменти впливу якого - його особистість, знання, уміння, почуття, воля.

6. Об'єкт педагогічної діяльності. Він специфічний, оскільки учень є одночасно об'єктом і суб'єктом, адже навчально-виховний процес продуктивний лише за умови поєднання елементів самовиховання і самонавчання учня. Більше того, педагогічний процес змінює не лише учня, а й педагога, розвиваючи в ньому одні якості, викорінюючи інші.

Схематично структуру педагогічної діяльності учителя можна подати так: визначення педагогічних цілей і завдань -" вибір засобів і способів розв'язання поставлених завдань (кого вчити? кому вчити? що вчити? як учити?) -" аналіз і оцінювання педагогічної діяльності (порівняльний аналіз запланованого і реалізованого в діяльності вчителя).

Якщо розглядати діяльність учителя ширше, то до цих елементів, які реалізують переважно на уроках, слід додати ще підготовчий і позаурочний.

У педагогічній науці стосовно педагогічної діяльності переважає підхід, який полягає у виокремленні її компонентів як відносно самостійних видів діяльності.

3.     Навчальний план

Навчальний план — основний нормативний документ закладу освіти, за допомогою якого здійснюється організація навчального процесу. Навчальний план містить у собі розподіл залікових кредитів між дисциплінами, графік навчального процесу, а також план навчального процесу за семестрами, який визначає перелік та обсяг вивчення навчальних дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, форми проведення поточного та підсумкового контролю, державної атестації.

Типові навчальні плани початкової школи (далі — Типові навчальні плани) складені на виконання Закону України «Про загальну середню освіту» з метою впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 р. № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти».

Типові навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації.

На основі Типових навчальних планів загальноосвітні навчальні заклади складають на кожен навчальний рік робочий навчальний план з конкретизацією варіативної складової, враховуючи особливості регіону та індивідуальні освітні потреби учнів. Повноцінність початкової загальної освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов'язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.

Робочий навчальний план школи — чи не найголовніший річний документ загальноосвітньої школи. Презентуємо алгоритм конструювання, узгодження й аналізу робочого навчального плану школи. Структура публікації:

Алгоритм роботи над робочим навчальним планом школи. Пам'ятка для аналізу навчального плану. Алгоритм роботи над планом школи

1. Опрацювати державний базовий навчальний план, нормативні документи, що регламентують діяльність адміністрації освітньої установи при конструюванні навчального плану школи.

2. Створити робочу групу (групи) для здійснення роботи з підготовки навчального плану, до складу якої доцільно включити членів адміністрації школи, керівників її структурних підрозділів, окремих учителів та учнів. Типові навчальні плани старшої школи реалізують зміст освіти залежно від обраного профілю навчання. Кожен з профілів передбачає вивчення предметів на одному із трьох рівнів:

рівні стандарту — навчальні предмети не є профільними чи базовими (наприклад, математика в художньо-естетичному профілі, історія у фізико-математичному профілі); академічному рівні — навчальні предмети не є профільними, але є базовими (наприклад, алгебра і геометрія у фізичному профілі); профільному рівні, який передбачає поглиблене вивчення відповідних предметів, орієнтацію їх змісту на майбутню професію (наприклад, мови та літератури на філологічному профілі).Профільне навчання забезпечує сукупність предметів:

·         Базові

·         Профільні

·         Предмети, що розширюють профіль

·         Курси за вибором, факультативи

IV.  Підсумок заняття

1. Охарактеризувати складники професійної майстерності та службові обов'язки вчителя фізичної культури

2. Розкрийте структуру педагогічної та тренерської діяльності

V. Домашнє завдання