2 курс лекція програма гімн.

Комплексною програмою фізичного виховання учнів I-XI класів і державним стандартом по фізичній культурі передбачені вимоги по основах знань, якими повинні опанувати всі учні, що закінчують початкову, основну і середню школу, як в цілому, так і по окремих розділах. Так, наприклад, учні I-IV класів по розділі гімнастики повинні знати назви снарядів і гімнастичних елементів, правила безпеки під час занять, ознаки правильної ходьби, перегони, стрибків, постави, значення напруги й розслаблення м'язів. Учні V-VII класів - значення гімнастичних вправ для збереження правильної постави, розвитку силових здатностей і гнучкості; страховку і допомогу під час занять; забезпечення техніки безпеки; основи виконання гімнастичних вправ.                   Учні VIII-IX класів - значення гімнастичних вправ для розвитку координаційних здатностей, страховку й допомогу під час занять; вправи для самостійного тренування. Учні X-XI класів - основи біомеханіки гімнастичних вправ; вплив їх на статуру, виховання вольових якостей; особливості методики занять із молодшими школярами.

Відомо, що придбання відповідних знань і вміння використати їх на практиці сприяють підвищенню ефективності навчально-виховного процесу, завдяки прояву учнями більшої усвідомленості й цілеспрямованості при оволодінні руховими діями, використанню їх з метою власного фізичного розвитку й зміцнення здоров'я. Знання найбільше доцільно повідомляти в процесі оволодіння конкретним матеріалом програми. При передачі знань дуже важливо опиратися на методи активної учбово-пізнавальної діяльності (проблемне й програмоване навчання, елементи дослідження, самостійна робота, завдання по самоконтролі, взаімоаналіз дій партнера і ін.). Засвоєння знань учнями треба контролювати на основі спостереження, спеціальних завдань по застосуванню теоретичного матеріалу на практиці.

Важливе місце в освоєнні знань можуть зайняти нові інформаційні технології навчання, що опираються на методи програмованого навчання і використання сучасних комп'ютерів. Однак для цього вчитель повинен уміти становити такі матеріали й користуватися комп'ютерною технікою. Тому зупинимося на методиці складання дидактичних матеріалів для програмованого контролю й самоконтролю знань, для чого спочатку необхідно виділити основні поняття (знання), якими повинні опанувати учні конкретного класу.

Наявність попередньо відібраних понять по кожному розділі і класу дозволяє більш детально вивчити практичну значимість і послідовність вивчення кожного з них.

Після того як такі поняття виділені, можна приступитися до складання питань (завдань). При цьому питання можуть бути всілякими. Як приклад приведемо деякі їхні різновиди.

1. Завдання у вигляді прямого запитання (наприклад: «Що ти розумієш під терміном «інтервал»?»).                                                       

2. Завдання, що вимагають завершення фрази (наприклад: «Відстань між займаючимися в глибину називається...»).

3. Завдання, що вимагають певній класифікації і систематизації з заздалегідь підготовленого переліку понять, кінограм, способів виконання тієї або іншої рухової дії (наприклад: «Які з наведених команд мають тільки виконавчу частину?» - «Рівняйсь!»; «Частіше!»; «Навкруги!»; «Вільно!»; «Струнко!»).

4. Завдання з використанням ілюстративних матеріалів: малюнків, схем, кінограм, таблиць, відеофрагментів і т.п. (напр. «Як називається наведений на схемі спосіб пересування?» або «На який з схем зображений «противохід»?).

5. Завдання, спрямовані на рішення різних проблемних ситуацій, пов'язаних з умінням використати отримані знання й виявленням причинно-наслідкових зв'язків (наприклад: «Учневі, що виступає по програмі шкільних змагань при виконанні елемента на брусах, оціненому в 0,3 бали, була надана допомога. Визнач величину знижки!»; або: «Які дії ти повинен виконати при перебудуванні з однієї шеренги у дві, якщо з розрахунку в тебе другий номер? »).

По кожному виділеному поняттю можна підготувати один або кілька взаємозалежних питань, спрямованих на рішення різних завдань. Завдання можуть бути зв'язані зі знанням термінології, техніки виконання окремих вправ, методики страховки й допомоги, самоконтролю, суддівства змагань, методики самостійних занять, методики розвитку рухових якостей, послідовності виконання рухових дій і т.д.

Певну складність і творчий підхід вимагає підготовка варіантів вибіркових відповідей до кожного питання. З метою зменшити ймовірність випадкового вгадування правильної відповіді їхня кількість повинне бути не менш чотирьох-п'яти, серед яких правильному відповідає тільки один. До підбора таких варіантів відповідей пред'являються певні вимоги. Вони повинні бути лаконічними, стилістично й граматично правильними, відбивати сучасні погляди, формулювання, визначення, терміни і т.п.

У більшості випадків відповіді як по зовнішніх ознаках, так і по обсягу тексту не повинні різко відрізнятися друг від друга. Необхідно уникати малоймовірних варіантів, які не мають істотних зв'язків з досліджуваним питанням. Варіанти відповідей, що підбирають, не повинні лише маскувати правильна відповідь, а бути результатом логічних суджень, можливих реально. У зв'язку  з цим найбільше доцільно ставити перед учнями завдання вибрати найбільш повна відповідь із ряду недостатньо повних або найбільш точний із приблизно точних. Як варіанти можуть із успіхом використатися і типові помилки учнів, допущені ними при відповідях.

При підборі варіантів відповідей необхідно передбачити можливість для роз'яснення, чому та або інша відповідь у цьому випадку правильний або неправильний, які помилки в міркуваннях і діях учнів привели до цього варіанта відповіді. Тому всі відповіді варто максимально використати для поповнення й закріплення знань, усунення помилок, що з'явилися. Ще при постановці питання необхідно передбачати й можливі варіанти відповідей. Саме тут максимально повинні виявитися творчі здатності й методична майстерність учителя.

У практиці складання дидактичних матеріалів для програмованого контролю можливі різні сполучення питань і варіантів відповідей до них.

Ряд прикладів, використовуючи варіанти питань (завдань), розглянутих вище.

Приклад 1 .

Питання: Що ти розумієш під терміном «інтервал»? Відповіді:

1.Відстань між займаючимися в глибину.

2.Відстань між займаючимися по фронті.

3.Відстань між флангами.

4.Відстань від спереду вартого займаючогося до вартого позаду будуючи або від першої шеренги до останньої. (Правильна відповідь - 2-й.)

Як видно із приклада, варіанти відповідей не випадкові, а містять різні характеристики будуючи, які повинен знати учень. Так, у першому варіанті приводиться визначення «дистанції», у третьому - «ширини будуючи» і четвертому - «глибини будуючи». Всі варіанти відповідей пов'язані з визначенням відстані в ладі, але для того, щоб відповісти правильно, необхідно знати деталі.

Це ж завдання можна побудувати й іншим образом, як би міняючи місцями питання й варіанти відповідей, що дозволяє, не змінивши власне кажучи вимоги до знань учнів, замість порівняно довгих визначень дати лаконічні відповіді.

Приклад 2.

Питання: Відстань між займаючимися в глибину називається... Відповіді:

1) інтервалом;

2)шириною будуючи;

3)глибиною будуючи;

4)дистанцією. (Правильна відповідь - 4-й.)

Одним з оригінальних й ефективних технічних прийомів підвищення якості створюваних матеріалів для контролю знань є спосіб, коли дається завдання вибрати правильна відповідь із ряду запропонованих у вигляді набору порядкових номерів або букв, за яких вони приводяться в питанні. Подібні завдання, з одного боку, жадають від уміння, що вчиться, класифікувати, систематизувати, а з іншого боку - заощаджують час учителя на підготовку варіантів відповідей.

Приклад 3.

Питання: Які з наведених команд мають тільки виконавчу частину?

1.  «Рівняйсь!»

2.  «Частіше!»

3.  «Навкруги!»

4.  «Вільно!»

5.  «Струнко!»

Відповіді: 1) 1, 5; 2) 2, 4, 5; 3) 1, 4, 5; 4) 2, 3; 5) 1, 2, 3. (Правильна відповідь - 3-й.)

Досить ефективні питання з використанням ілюстративного матеріалу.

Приклад 4.

Питання: Як називається наведений на схемі спосіб пересування?

Відповіді:

1.  «Противохід»;

2.  «Зиґзаґ»;

3.  «Змійка»;

4.     «Відкрита петля».
(Правильна відповідь - 1-й.)

У цьому прикладі питання супроводжується малюнком. Але можна ілюстративний матеріал дати у вигляді варіантів відповідей.

Приклад 5.

Питання: Укажіть, на який зі схем зображена «Змійка»? Відповіді:

Правильна відповідь - 1-й.

Як уже говорилося вище, великий інтерес представляють завдання, що включають проблемні ситуації, коли від учнів потрібно знайти правильне рішення.

Приклад 6.

Питання: Учневі, що виступає по програмі шкільних змагань, при виконанні елемента на брусах, оціненому в комбінації 0,3 бали, була надана допомога. Визнач величину знижки.

Відповіді: 1)0,1; 2) 0,3; 3)0,5; 4) 0,8.

Правильна відповідь - 4-й.

П р и м е р 7.

Питання: Які дії ти повинен виконати при перебудуванні з однієї шеренги у дві, якщо з розрахунку в тебе другий номер? Відповіді:

1. Стояти на місці.

2. На перший рахунок з лівої ноги зробити крок назад; на другий рахунок, не приставляючи правої ноги, - крок вправо, щоб устати в потилицю першому номеру; на третій рахунок приставити ліву ногу.

На перший рахунок з лівої ноги зробити крок уперед; на другий рахунок, не приставляючи правої ноги, - крок вправо, щоб устати

поперед першого номера; на третій рахунок приставити ліву. 5. На перший рахунок крок лівої назад; на другий — приставити   _х

праву.

(Правильна відповідь - 2-й.)

При використанні комп'ютерів й особливо системи програмування «Мультимедія» значно розширюються можливості підбора завдань, тому що в цьому випадку можна застосовувати й відеофрагменти.

З метою посилення навчальних функцій при підготовці дидактичних матеріалів для програмованого контролю кожен варіант відповіді можна постачати роз'яснювальним матеріалом, основним завданням якого є усунення допущених помилок і закріплення правильних відповідей. Застосування таких матеріалів досить корисно й необхідно при проведенні самоконтролю. Використання ж комп'ютерів дозволяє автоматизувати подачу роз'яснювального матеріалу на екран дисплея залежно від обраної відповіді.

На прикладі першого завдання спробуємо показати методику розробки подібних матеріалів. Так, для того щоб дати в цьому завданні правильна відповідь, учні повинні знати й розрізняти основні види будуючи й характерні їхні особливості, такі як «шеренга», «колона», «інтервал», «дистанція», «ширина й глибина будуючи», «фронт» і «тил». Тому роз'яснювальний матеріал повинен бути спрямований на усунення помилок, пов'язаних з неправильним вибором того або іншого варианта відповіді. Наприклад:

Відповідь 1. Вибравши цей варіант відповіді, ви помилилися, тому що відстань між займаючимися в глибину (у потилицю) називається дистанцією.

Відповідь 2. Ви відповіли правильно. Саме відстань між займаючимися по фронті, тобто по стороні будуючи, у яку вони звернені особою, називається інтервалом.

Відповідь 3. Ви відповіли не зовсім правильно, тому що відстань між правим і лівим краєм будуючи є його шириною.

Відповідь 4. Вибравши даний варіант відповіді, ви зробили помилку: у цій відповіді дається визначення глибини будуючи, а не інтервалу.

Дидактичні матеріали для контролю знань, складені таким чином, можуть використатися за допомогою різних засобів: від простій і всім доступної картки-матриці (мал. 6) до автоматизованих систем на базі ЕОМ.

Картка обліку успішності

П. І. Б.____________________ Клас_______

Тема ________  Квиток №_____ Оцінка_____

Відзнач хрестиком обрані відповіді

Картка-матриця для обліку успішності при програмованому контролі

У випадку застосування карток-матриць, для перевірки знань завдання можуть демонструватися через проекційні апаратури, використатися у вигляді карток, попередньо розмножених, або спеціальних брошур, підготовлених на розмножувальній техніці. Застосування зазначеної методики дає можливість із успіхом впровадити такі перевірки й там, де сучасні технічні засоби й дисплейні класи ще не одержали широкого поширення. Картки-матриці дозволяють зберігати результати опитування, реєструвати вірні й невірні відповіді й сам головне - проводити аналіз отриманих відповідей, що має «діагностичне» значення в процесі навчання. Слід тільки зазначити, що наявність сучасних технічних засобів (дисплейних класів, персональних комп'ютерів) значно підсилює навчальний і регеструючі ефекти перевірок знань, їхній вплив на керування динамікою засвоєння і його результатів, поліпшує технологію перевірки, підвищує об'єктивність і культуру її проведення.

Однак необхідно мати у виді, що проблема створення н використання навчальних програм у навчальному процесі на сьогоднішній день є однієї з найбільш актуальних у методиці комп'ютерного навчання. З одного боку, це вимагає підготовки дидактичних матеріалів, що відповідають методичним принципам програмованого навчання, з іншого боку - перекладання інформації на язик тієї техніки, що залучається як посередник. У зв'язку із цим спробуємо показати методику використання дисплейних класів на базі мікро ЕОМ «Електроніка БК-0010» й «Ямаха» для програмування навчальної діяльності, у яких застосовуються мови програмування Фокал і Бейсик. У цей час подібними комп'ютерами вже оснащена більшість шкіл, що дозволяє використати їх і для рішення завдань фізичного виховання учнів.

З урахуванням завдань, поставлених перед учнями, та сама програма, складена на цих язиках, може бути реалізована як у режимі «Контроль», так й у режимі «Репетитор». При звичайному запуску програми ЕОМ працює в режимі «Контроль». На екрані дисплея з'являється інструкція про порядок роботи, після вивчення якої учні приступають до виконання завдань. Кожному з них на основі використання функції випадкових чисел пред'являється десять завдань із наявного в програмі загальної кількості. Така побудова роботи фактично виключає влучення тих самих варіантів завдань різним або тим самим учнями при повторних перевірках, що дає можливість більш об'єктивно оцінити їхнього знання. Учень, вибравши правильний, на його думку, відповідь, натискає клавішу з відповідною цифрою. Програма оперативно реагує на відповідь із поданням на дисплеї інформації про правильність рішення, після чого пред'являється наступне завдання незалежне від того, правильно або неправильно було виконане попереднє. Виконавши всі десять завдань, учні й учитель одержують інформацію про кількість правильно виконаних завдань, що дозволяє оцінити знання по досліджуваній темі або розділу (на малюнку послідовність дій показана суцільною лінією).

Завданнями роботи в режимі «Репетитор» (тренування) є повторення й закріплення отриманих знань на основі самоконтролю. Послідовність дій учнів у цьому випадку наступна. Програма, зберігаючи для всіх однакову лінійну структуру (від першого до останнього завдання), пред'являє на екран дисплея по черзі всі завдання, передбачені по розділі (темі). Після того як учневі пред'являється перше завдання, він натискає на клавішу, що відповідає, на його думку, правильній відповіді. Програма аналізує правильність виконання. Якщо завдання виконане правильно, то на екрані дисплея з'являється коментар, що підтверджує правильність рішення, і учневі пред'являється наступне завдання. У випадку помилки перше завдання пред'являється повторно, доти воно не буде вирішено правильно. Таким чином, програма в режимі «Репетитор» дозволяє перейти до рішення наступного завдання лише при усуненні помилок.