2 семестр Вступ до спеціальність л 7
Дата:
Тема: Партнерство фізичної культури та
оточуючого середовища. Засоби масової інформації як найважливіший маркетинговий
напрямок розвитку фізичної культури.
Мета. Сформувати в студентів уявлення про фізичну культуру
оточуючого середовища. Познайомити з засобами масової інформації.
Обладнання: опорні
конспекти, підручники, мультимедійна презентація.
Тип лекції: лекція
інформаційного характеру
Основна
література: Фролова Л.С. Вступ до
спеціальності «Фізичне виховання» (навчально-методичний посібник) – Черкаси,
2014.
Література:
1. Жуляєв В. Спорт і навколишнє середовище (Практична
діяльність міжнародних та національних спортивних організацій) / В. Жуляєв //
Теорія і методика фізичного виховання і спорту. – 2002. - № 1. – С. 94-99.
2.
Мічуда А. Імідж тренера в системі маркетингу фізкультурнооздоровчих послуг / А.
Мічуда //Теорія і методика фізичного виховання і спорту. – 2002. – № 1. –
С.105-108. 91
3. Мічуда Ю. Тенденції у розвитку олімпійського
маркетингу кінця ХХ – початку ХХІ століть / А. Мічуда // Теорія і методика
фізичного виховання і спорту. – 2003. – № 1. – С. 121-125.
План лекції
1. Партнерство фізичної
культури та оточуючого середовища.
2. Засоби
масової інформації як найважливіший маркетинговий напрямок розвитку фізичної
культури.
Хід лекції
І.
Організація початку заняття
ІІ.
Повідомлення теми і мети лекції і мотивація навчальної діяльності
ІІІ.
Лекція
1.
Партнерство фізичної культури та оточуючого середовища.
Початок 70-х років ХХ ст. характеризується
виникненням гострих екологічних проблем. І очевидним стає необхідність
взаємодії навколишнього середовища і фізичної культури як факторів, яких не
можливо уникнути для збалансованого управління ними з метою їх довготермінового
розвитку. Міжнародні організації, як і національні, включають цю тему все
частіше в свої першочергові зобов’язання. Олімпійські ігри вважаються
ефективним засобом передачі повідомлень щодо потреби в поліпшенні екологічного
середовища для мільйонів людей [6]. У багатьох країнах світу впроваджуються
програми спортивної діяльності у придатних природних зонах, гармонії учасників
спортивних заходів і навколишнього середовища, екологічної підготовки у сфері
фізкультурної освіти ―Екологія особистого розвитку та спілкування у в спорті
[6]. Український спорт знаходиться серед постраждалих від екологічної ситуації,
тому одним із його завдань повинен бути вплив на стан навколишнього середовища
через реалізацію екологічних брендів у спортивно-масових заходах [6]. Тим
більше, що у сучасному суспільстві акумульовано значний досвід охорони
навколишнього середовища в процесі підготовки і проведення спортивних змагань.
Одним із способів реалізації природоохоронної політики, яка інтенсивно використовується
у розвинутих країнах світу, є саме екологічний маркетинг [22]. Екологічний
маркетинг у олімпійському спорті представляє сукупність ринкових механізмів
управління діяльністю керівних органів олімпійського спорту з охорони
навколишнього середовища у процесі підготовки і проведенні Олімпійських ігор.
Механізм екологічного маркетингу у олімпійському спорті є адаптаційно
загальноекономічна концепція маркетинг-мікс для олімпійського спорту з позицій
охорони навколишнього середовища. Розробка концепції екологічного маркетингу в
олімпійському спорті дозволить створити умови для ефективного використання
ринкових механізмів у природоохоронних цілях керівними органами олімпійського
спорту, що не тільки підвищить якість спортивних послуг за рахунок додаткових джерел
фінансування, але й сприятливо відобразиться на іміджі олімпійського руху в
цілому [22].
2.
Засоби масової інформації як найважливіший маркетинговий напрямок розвитку
фізичної культури.
У сучасному
комунікаційному середовищі масове уявлення про будьякий об’єкт формують засоби
масової комунікації (ЗМК). У свій спосіб інтерпретуючи діяльність, мас-медіа
створюють свою картину реальності, масштаби та сутність якої часто не
співпадають зі справжніми вимірами. Поширюючи ірреальну, віртуальну картину дійсності,
ЗМК формують у споживачів інформації нові специфічні уявлення, оцінку, смаки.
Винятком не стала і галузь спорту, зокрема наймасовішого та найпоширенішого у
світі – олімпійського руху – з власними принципами та філософією – олімпізмом
[16]. Одне із найважливіших завдань Міжнародної олімпійської академії (МОА) –
реалізація програми олімпійської освіти в різних країнах світу, що передбачає
поширення знань про передісторію та історію Стародавніх Олімпійських ігор та
Ігор Олімпіад і зимових Олімпійських ігор сучасності, розуміння принципів
олімпізму й функціонування сучасного олімпійського спорту та інше, - значною мірою здійснюється
на основі засобів масової комунікації – спеціалізованої художньої та наукової
літератури, друкованих та електронних мас-медіа. При цьому уявлення про
споживачів інформації про олімпійський спорт формується як свідомо, так і
стихійно. Зважаючи на наклад, частоту виходу в ефір та масовість такої
продукції, можна зробити висновок, що суспільне уявлення про олімпійський спорт
у переважній більшості формується стихійно [16]. Виділено декілька змістових
груп соціальних стереотипів, які з різних боків характеризують уявлення
суспільства про спорт. Так, найчастіше у ЗМІ зустрічалися негативні стереотипи:
уявлення про спортсменів як про інтелектуально і культурно обмежених людей;
спорт без допінгу неможливий; уявлення про негативний вплив спорту на здоров’я;
уявлення про аморальність спортсменів, їх шкідливість для суспільства; уявлення
про спортсмена як космополіта, якому байдуже все національне; спорт – це
діяльність не для жінок. Разом з тим існують позитивні характеристики спорту:
уявлення прос спортсмена як про ідеал, кумир, зразок для наслідування молоді;
спорт – це здоров’я; спорт розвиває дітей, відриває їх від вулиці [16].
Комментарии
Отправить комментарий